Легенда Білого озера
На місці цього озера дуже давно було село, в якому жили працьовиті люди. Вони ніколи не мали часу для відпочинку. В центрі села, на високому місці, стояла церква, яку мало хто відвідував. Люди забули про Бога, не молилися. Господь розгнівався і послав Ангела. Той сказав, що якщо вони і далі будуть вести такий спосіб життя, то з ними трапиться біда. Але на це ніхто не звернув уваги і всі продовжували свої попередні справи.
І ось однієї ночі звідкись взялась вода. Вона підступала все швидше і швидше до обійсть і затоплювала їх. На світанку село зникло, ніби крізь землю провалилось. А на тому місці, де була церква, утворився острівець. Його ще називають островом «Кохання».
Легенда гласить, що донька багатого селянина закохалася в бідного парубка, і певна річ, батько цієї дівчини був категорично проти того, щоб у нього був такий бідний зять.
Але закохані обминають всі перепони, які трапляються на їхньому шляху, і зустрічаються таємно від усіх.
Місцем їхньої зустрічі стала чудова галявина біля церкви. І так сталося, що вони залишилися там до світанку, і, коли село потонуло, вони і всі дітки, залишилися живими. Бог перетворив їх на білих лебедів, які кожної весни повертаються до того місця, де було їхнє село і часто на острові, який називають нині островом „Кохання‛, можна побачити двох закоханих білих лебедів. В наш час цей острів приваблює всіх молодих людей. Вони стараються припливти сюди човном і деякий час побути наодинці. Такі пари, якщо одружуються, живуть щасливо і не розлучаються.
Легенда про затоплене село правдива, чи ні? Це нехай доводять історики. Але з розповідей місцевих старожилів, ми дізналися про те, що в озері знаходили різний сільськогосподарський реманент: вила, вози, плуги, борони, а також предмети побуту: дерев'яні ложки, глечики тощо. Це свідчить про те, що тут дійсно було поселення. Назва села до нас, на жаль чи на щастя, не дійшла.
Немає коментарів:
Дописати коментар